Інститут інвестування: особливості взаємодії суб’єктів господарювання в процесі його функціонування

Abstract

Доведено, що в сучасних умовах розбудови економічних відносин в Україні інвестиційна діяльність є соціально-економічним інститутом, що обумовлюється її складною об'єктивно-суб’єктивною та соціально-економічною природою. Згідно з теорією соціальної аномії, враховуючи конструктивні тенденції створення соціального порядку, що виростають з хаотичних тенденцій в процесі функціонування інституту інвестування в межах інституціональної матриці, основні моделі його функціонування доцільно представити як систему зовнішніх (з іншими соціальними інститутами): дисонансу, ритуалізму, конформізму та інновацій; і внутрішніх (між суб’єктами підприємництва в межах інституту інвестування): раціонального компромісу, посередницького професіоналізму, партнерства, досвіду, довіри, впевненості. Внутрішні і зовнішні моделі є взаємозалежними і взаємовідповідними. Інституціоналізація взаємовідносин в процесі капіталовкладень сприяє формуванню довіри, що проявляється в різних формах, втілюється в репутації і базується на інвестиційно привабливому іміджі суб’єкта господарювання. Довіра обумовлюється потребою економічних агентів вступати в процес взаємодії з метою отримання вигоди, тобто максимізації своєї загальної корисності і ґрунтується на їх семантичній та інвестиційній активності.