УДК: 008,2
І.В. Девтеров (канд.філос.
наук, доц.)
Національний технічний університет
України
„Київський політехнічний інститут”
Інтернет-середовище – соціальна реальність ХХІ ст.
У статті
розглядаються особливості взаємодії двох глобальних систем – суспільства та
Інтернет, а також передумови формування і специфіка функціонування Інтернет-середовища.
віртуально-мережева структура, суспільна свідомість, кіберпростір,
дуальна структура, трафік, Інтернет
Інформаційна мережа
Інтернет стала тим наріжним каменем, нервовою системою сучасної цивілізації,
без якої тепер уявляється неможливим просування вперед фактично в будь-якій
області пізнавальної та практичної діяльності людини [1]. Сутність такої
діяльності, аксіологічні трансформації, що переживає
особистість при входженні в мережу, формування нових суспільних структур,
безпосередньо пов’язаних з Інтернет-проектами, цілий
спектр соціально-психологічних проблем, породжених “інтернетизацією”
повсякденного життя широких верств суспільства – це лише частина тих питань,
які стоять перед теоретичною і практичною наукою. Кібернетика, теорія
управління, теорія графів, інформатика – всі ці галузі заклали основи абсолютно
нової наукової картини світу.
Соціально-опосередкована
структуризація мережі Інтернет дозволяє розгледіти зародки суспільства нового
типу, нових соціальних інститутів, принципово нових соціально-економічних
структур, що послідовно і закономірно витісняють традиційні, за принципом
необхідності. Подібна тенденція говорить нам про те, що філософський аналіз
Інтернет слід давати, виходячи з його соціально-історичної ролі і місця в
об’єктивній соціальній реальності наших днів. Умови, в яких відбувалося
зародження і становлення безлічі Інтернет-співтовариств,
були різними за своєю природою, проте те, що сформувалося в результаті, можна і
необхідно класифікувати, систематизувати з тим аби розкрити дійсну природу
даних утворень, зрозуміти їх значення на сучасному світі, їх роль в становленні
нового типу суспільства.
Першим до аналізу
даного соціального феномену звернувся М. Кастельс,
чия концепція мала великий вплив на формування наукового знання з цієї
проблематики [2]. На його
думку, саме мережі є складовими нової
соціальної морфології суспільства, а розповсюдження “мережевої”
логіки впливає повсякденне життя, культуру, виробництво та владу. “… подібна мережева логіка викликає появу соціальної детермінанти
більш високого рівня, ніж конкретні інтереси, що знаходять своє вираження
шляхом формування подібних мереж: влада структури виявляється могутнішою за
структури влади. Приналежність до тієї чи іншої мережі або її відсутність поряд
з динамікою одних мереж по відношенню до інших виступають в якості важливих
джерел влади та змін в нашому суспільстві; таким чином, ми вправі охарактеризувати
його як суспільство мережевих структур (network society), характерною ознакою якого є домінування соціальної морфології над
соціальною дією” [2, с.494].
Інтернет є системою,
причому – системою систем, складно-організованою, відкритою, динамічною, з
безперервним розвитком. Проте, не визначивши її дійсної конкретно-історичної
ролі, призначення для сучасної людини, ми не зможемо виділити в ній системотворчих чинників. Вочевидь, що однією з головних
функцій даної системи є комунікація. Слід зазначити, в першу чергу, що
відбулися кардинальні зміни в свідомості мільйонів людей, і це призвело до перерозподілу ціннісних
орієнтирів, і, відповідно – питомої ваги Інтернет при виборі можливостей
самореалізації значної соціальної групи людей. Відключити зараз глобальну
мережу означає позбавити сотні мільйонів людей можливості працювати, творчо удосконалюватися
і заробляти гроші. Отже, йдеться про істотні зміни у сфері суспільної свідомості,
про якісно нові форми, види, засоби самовираження індивіда, існування яких
призвело до появи принципово нових суспільних утворень і соціальних інститутів.
Такі новоутворення можна вважати корисним результатом функціонування глобальної
інформаційної системи Інтернет. Йдеться про глибокі трансформації способів,
видів самореалізації людини, що призводить до трансформації всіх суспільних
інститутів і якісної зміни самої соціальної структури.
Мережа Інтернет утворює нове середовище для інформаційної активності людей.
Обмін інформацією та інші види інформаційної активності, які можуть
здійснюватися в Інтернет, є основою для реалізації значної долі економічних і
фінансових процесів. Це середовище є формалізованим і, завдяки цьому, дозволяє
досягати більш високого рівня ефективності економічної діяльності, залучає
більшу кількість активних фігурантів світового ринку. Фінансово-економічне
освоєння кіберпростору означає появу нової економіки,
що паралельно розвивається і за своїми можливостями якісно відрізняється від
традиційної.
Нові Інтернет-технології володіють практично повним набором
можливостей для створення, зберігання і поширення інформації, пропонованих
традиційними інформаційними технологіями і, окрім цього, пропонують
користувачам щось нове. Це нова якість суспільного життя людини в цілому
отримала назву – “глобальне село” (global villаge) [3, с.293], а по
відношенню до економіки частіше вживається термін “глобальна ринкова площа” (global market place).
Суть цього явища полягає в тому, що, використовуючи Інтернет, люди можуть
здійснювати з меншими витратами масштабніші та інтенсивніші комунікації (обмін
інформацією), ніж за допомогою традиційних засобів. В результаті, просторові
бар’єри між людьми у меншій мірі, ніж раніше обмежують їх обмін інформацією і
комунікації. У мережі Інтернет між людьми можливі взаємодії, які у традиційному
світі якраз і характерні для “ринкової площі”: де кожен може бачити і чути
кожного, де можливий обмін інформацією в самих різних комбінаціях типу “один на
один”, “один з групою”, “один зі всіма”, “всі з усіма”. Звичайно, традиційні
інформаційні технології також дозволяють реалізовувати такого роду взаємодії,
але після підключення до Інтернет його користувачі можуть витрачати на
здійснення взаємодій менше зусиль.
Ще однією
відмінністю Інтернет є інтеграція в рамках однієї мережевої
технології можливостей, що розсіяні серед безлічі традиційних інформаційних і
комунікаційних технологій. Оскільки Інтернет дозволяє об’єднати на загальній
технологічній базі безліч раніше технічно розділених видів інформаційної
діяльності людини, то це створює ефект появи нового, інтегрального, так
званого, “кіберпростору” (cyberspace),
який може вміщати в себе більшість видів інформаційної активності людей і
комунікацій між ними (вперше цей термін було введено канадським
письменником-фантастом у 1982 р. в новелі “Burning Chrome”).
Якщо говорити про
систему взагалі, то достатньо простежити після будь-яких порушень за
відновленням простої та очевидної функції системи з досить чітким результатом.
Таким імперативним чинником, що використовує всі можливості системи, є корисний
результат системи [4].
Таким чином, при
дестабілізації, наприклад, світової фінансової системи, організованої і
функціонуючої в даний час в Інтернет, звалиться економіка багатьох країн, а,
отже – і державні системи. Система електронних платежів виступає ще одним
корисним результатом, без якого сучасне суспільство як система не може
знаходитися в рівновазі.
Ми підходимо до
досить важливих висновків, хоча і проміжних, але вирішальних в даному дослідженні,
оскільки йдеться про структурно детерміновані, функціонально значимі результати
взаємодії двох глобальних систем – суспільства та Інтернет (інші результати розвитку
Інтернет цікавлять нас нескінченно мало, оскільки не є значимими для
суспільства). В даному випадку дві вищеназвані супер-системи
виступають як взаємодієві елементи цивілізації, що призводять
у своїй взаємодії до:
· глобалізації та уніфікації
інформаційних, фінансових, економічних, наукових, політичних і інших процесів;
· витіснення традиційно
організованих соціально-економічних структур новими, організованими за віртуально-мережевим принципом (дистанційна освіта,
наприклад);
· глибоких аксіологічних
трансформацій в сучасному суспільстві, детермінованих безпосередньо hi-tech індустрією
взагалі, і Інтернет зокрема.
Вочевидь, що дія
нашої системи опосередкована багаточисельними
чинниками і умовами, які в своїй сукупності забезпечують функціонування і
розвиток Інтернет. Проте, ці чинники ми розглядаємо як необхідні, але не
достатні для того, щоб виділити наш корисний результат.
Дійсний сенс мережі
криється в усвідомленні нами головних корисних результатів її функціонування, в
тому, яким чином вона змінила наш світ і нас самих. Ми добре собі уявляємо,
яким чином відправити електронну пошту, але ми не представляємо, скільки
стереотипів вона зруйнувала своєю дією. Ми знаємо, що таке “чат”, проте, аби уявити собі
його дійсний сенс, необхідне космічне мислення. Скільки б ми не намагалися
зрозуміти, що таке “індивідуальний трафік”, все одно настане день і його використовуватимуть для
нашої з вами ідентифікації, замість паспорта.
Звернувшись до
класичної літератури з кібернетики та інформатики [5; 6], ми виявимо, що
засновники цих наук вже попереджали нас про трансформації в суспільстві,
пов’язані з широким впровадженням комп’ютерної техніки, проте деякі аспекти,
пов’язані з віртуально-мережевою взаємодією, стають
очевидними лише зараз. І головним з них є мережева інтерактивність. Саме вона виступає сполучною ланкою в
дуальній структурі “Суспільство-Інтернет”, оскільки без зворотного зв’язку,
тобто впливу віртуально-мережевих подій на соціально-економічні
ця взаємодія перестала би бути такою. Сам по собі термін “інтерактивність” не є чимось новим в науковій традиції, проте він
знаходить нове наповнення у зв’язку з виникненням і розвитком
системно-організованих соціально-мережевих
віртуальних Інтернет-структур.
Суспільство
Інтернет
Рис.1. Дуальна структура “Суспільство-Інтернет”
Міра інтеграції
учасників в рамках подібної структури, змальованої на даній схемі, залежить від
відстані АВ між ними, а також від кількості відрізків АВ (зв’язків) між
суспільством і Інтернет. Чим більше буде цих зв’язків, чим коротше і простіше
вони будуть, тим вище буде міра інтеграції в даному випадку суспільства і
Інтернет. Якість і кількість подібних зв’язків безпосередньо пов’язана зі
світоглядом їх ініціаторів. Спостерігається досить широкий діапазон
відмінностей в світогляді нинішніх і потенційних користувачів мережі,
пов’язаний з пересіченням інтересів, відмінністю в освіті і, апріорі, множинних
аксіологічних детермінантах. Безумовно, необхідно в
даний час говорити вже про міру залученості суспільного
індивіда в процеси інтеграції з середовищем Інтернет не лише і не стільки у
відсотках до загальної кількості людей на Землі, але за рівнем усвідомлення
себе як члена певної віртуально-мережевої
організації, або співтовариства, в залежності від його соціально-орієнтованих
успіхів і від повноти ефективної організації віртуально-мережевої
взаємодії.
Подібна картина
складається не одразу, непрямою ілюстрацією повноти залученості
індивіда у віртуально-мережеві процеси в глобальній
інформаційній мережі служить питома вага прикладних завдань, що вирішуються за
допомогою даного типу дії-взаємодії. Вчений, що розміщує свої наукові праці в
електронних бібліотеках, на спеціалізованих сайтах,
виступає як один з активних творців інформаційного середовища, яким є Інтернет.
Це середовище організоване за системно-спеціалізованим принципом, в деякій мірі
відображаючи стан і принципи функціонування традиційного, паперового
інформаційного середовища, проте, міра інтерактивності
і швидкість оновлення у них різні.
Згідно закону
витіснення, міра інтерактивності віртуально-мережевого
інформаційного середовища перманентно зростатиме, тоді як в традиційній –
падати. Можна порівняти це з пневматичною поштою, швидкість передачі в якій
зросла і здолала той бар’єр, після якого втрачають свою актуальність закони
класичної механіки. Тобто, в результаті збільшеної до неймовірних розмірів
швидкості обміну інформацією (у загальному випадку), ми маємо справу із
закономірностями іншого характеру, які повинні вміти описувати, наприклад,
обмін думками між ученими – учасниками Інтернет-конференції
з різних країн в реальному часі. Подібна інтерактивність
змушує нас шукати такі рівні організації досліджувані, дуальні за своєю
природою, структури, які б привели нас, кінець кінцем, до оптимізації її
роботи, до закономірної зміни структури і складу суспільства, сутність і форми
якого вже методологічно некоректно було б розглядати в площині
соціально-економічних теорій XIX-XX ст., але тільки – в процесі гармонійної і всесторонньої інтерактивної інтеграції з Глобальною
комп’ютерною мережею.
Також не слід
забувати, що основним чинником формування такої дуальної структури була і
залишається людина зі всіма її перевагами і недоліками, з її світоглядом, що
сформувався вже в Мережі під впливом Інтернет-подій, Інтернет-логіки та Інтернет-цінностей.
Формування Інтернет-етики також є фактом, який свідчить
про необхідність пошуку Інтернет-філософії або
філософії Інтернет. Ні для кого не є секретом та обставина, що в глобальному
інформаційному середовищі зростає ціле покоління людей, формується їх
світогляд, інтенціональність, а якщо почитати
психологічні дослідження в цій області, то і характер.
Характер
функціонування дуальної структури “Суспільство-Інтернет” містить в собі ряд істотних моментів, на які слід
звернути увагу в процесі аналізу корисних результатів її роботи.
Першим істотним
моментом в характері і основах функціонування дуальної структури
“Суспільство-Інтернет” є відсутність єдиної теорії, яка б пояснювала закони
функціонування даної структури, давала б єдині, теоретично і практично
обґрунтовані рекомендації по гармонійній коадаптації
двох різнорідних систем – суспільства і інформаційного середовища Інтернет. Не
факт, що багато користувачів Мережі попали в неї ґрунтовно морально і інтелектуально
підготовленими, зі сформованими цілями і завданнями, а також знають, чого їм взагалі
потрібно від цього середовища. Це безпосередньо пов’язано з повною теоретичною
недослідженістю саме дуально організованої подібної
структури. Ми знаємо дуже багато про суспільство, ми створили Інтернет (значить
– теж частково знаємо, що це таке), але ми не знаємо, як ефективно повинна
функціонувати подібна дуальна структура, оскільки маємо досить мізерний, за
історичними мірками, експериментальний матеріал – всього лише близько 30 років
роботи.
У другу чергу –
відсутність централізованої, ієрархічної організації зв’язків на макрорівні.
Подібне деранжування призводить до розуміння того
факту, що “якщо центру немає, то у будь-який момент він може виникнути сам по
собі”, виходячи з міркувань синергетичної теорії [7],
що передбачає появу точок біфуркації в результаті самоорганізації
складно-організованої системи відкритого типу. Це явище, в його класичному
вигляді, ми можемо спостерігати при виникненні, розквіті і занепаді популярних Інтернет-ресурсів або порталів, які “натягують” на себе Інтернет-трафік критичного (навіть – по технічних
параметрах) числа користувачів Мережі, “пульсують” деякий час на верхніх рядках Інтернет-рейтингів
і згасають в процесі часткової, а потім повної втрати своєї актуальності.
Існують центри стабільніші або менш стабільні, але час їх існування кінцевий.
Таким чином, кипляча подієва поверхня інформаційного
середовища породжує і знищує локальні структури, які на якийсь час претендують
на статус “центру” Інтернету, але через свою мережеву
природу (і матеріальну природу взагалі) мають кінцевий термін існування. Тобто,
де централізованість і неієрархічність вказаної
дуальної структури призводять до усвідомлення того факту, що, ймовірно, “центр”
сповна може виникнути і поза суспільством, поза його традиційними утвореннями і
інститутами.
І третім важливим
моментом слід вважати зникнення статусу географічних кордонів при появі і
розвитку вказаної структури. Ви можете фізично знаходитися в Замбії і виконувати
роботу у Франції, наприклад. Цей факт, знову ж таки, підтверджує тезу про втрату
чинника тілесності індивіда в процесі коадаптації з
мережею [8]. Кордони зникли, перш за все, в нашій свідомості. І, як наслідок,
виникає ще один істотний момент, безпосередньо пов’язаний з чинником
тілесності, – втрата державою ряду своїх історичних функцій і повноважень, в
першу чергу, пов’язаних з процесом соціалізації індивіда. Виховання, освіта –
зрозуміло. Мережа і виховає, і навчить. Передбачимо, що всі громадяни держави
Україна є користувачами Інтернет. Вони мають доступ до інформації з будь-яких
джерел (право на інформацію), вони працюють по мережі в інших країнах (більше
платять) і розважаються там же (більш «просунуті» ресурси). Всі фінансові
питання громадян вирішуються за допомогою електронних платежів. Тобто, в даній
гіпотетичній (але – сповна можливою в реальній дійсності) ситуації ми маємо
справу з відходом з держави всіх форм суспільної свідомості, тобто, тілесно
громадяни знаходяться на території України, але індивідуальна і суспільна
свідомість їх спрямована куди завгодно, тільки не всередину власної країни. І
що буде з такою державою в результаті? Вона перетвориться на організацію по
обслуговуванню тіл своїх громадян, що задовольняє їх переважно фізіологічні
потреби і що виконує медичний огляд і лікування.
І тут ми
повертаємося до першого пункту наших роздумів, а саме – відсутності єдиної
теорії функціонування дуальної структури “Суспільство-Інтернет”. Необхідно відзначити, що принципи її організації
слід виводити з чіткого усвідомлення того факту, що обидві частини цієї
структури неподільні, знаходяться в тісній взаємодії і підживлюють один одного
таким чином, що вихід з ладу окремих блоків або структурних складових миттєво
призводить до місцевих або загальних збоїв в роботі “партнера”. Жодна з них на
даний момент не є домінуючою, міра впливу між ними розподілена досить
рівномірно. Може виникнути така думка, що суспільство здатне знищити Інтернет,
проте, спустившись від категорії “суспільство” до конкретних суспільств, держав, співтовариств,
малих соціальних груп та інших соціальних утворень, ми зрозуміємо, що це
неможливо, зважаючи на діаметрально протилежну направленість їх інтересів.
Таким чином,
функціонування і розвиток дуальної структури “Суспільство-Інтернет”
безпосередньо залежить від взаємного обміну між ними енергією та інформацією,
позитивного розвитку “взаємин” у дусі тісної і взаємовигідної співпраці. Це
умова, яка необхідна для подальшого розвитку, проте, не є достатньою, оскільки,
якщо проаналізувати темпи розвитку Інтернет-ресурсів,
стає зрозумілим, що найбурхливіше зростання властиве тим ресурсам, які
направлені всередину мережі і для мережі. Ресурси і портали, покликані
розвивати “тісну і взаємовигідну співпрацю” з традиційними суспільними
утвореннями, розвиваються мляво, важко, часто закриваючись і не витримуючи конкуренції
з суто “мережевими” проектами. Це відбувається
внаслідок їх незначної затребуваності у суспільстві, що не переключилося у своїй
свідомості на нову дуальну природу своєї системної організації. Якщо наша
людина хоче купити, наприклад, телевізор, вона, як і раніше йде в магазин, хоча
за наявності у неї вдома підключення до Інтернет ця необхідність відпадає –
покупку можна зробити не виходячи з будинку. Те ж саме стосується багатьох
інших товарів і послуг, надання яких вже давно перекочувало в мережу. Людська
тілесність, що зазнала часткову втрату своєї актуальності в даному випадку,
належить лише суспільному буттю за межами Інтернет, off-line,
іншими словами.
Отже, нам відомо, що
з розвитком Інтернет суспільне буття зазнало значних і принципових змін, а значить
стало іншим. Це, безперечно, і не викликає сумнівів сьогодні. Проте, висновок,
який напрошується при цьому, не лежить на поверхні, але вимагає своєї філософською
експлікації, виходячи з методологічної установки про те, що суспільне буття і
суспільна свідомість діалектично неділимі. Тобто, ми
маємо всі підстави стверджувати, що суспільна свідомість також стала іншою.
Подібна сентенція, з одного боку, не говорить ні про що (суспільна свідомість
завжди схильна до яких-небудь змін з тисячі причин), з іншого – піднімає цілу
низку запитань, відповіді на які суспільство дати поки не в змозі. Особливо не
вдаючись зараз до їх вичерпного перерахування, назвемо хоч би появу
міжнародного кібертероризму, який без особливих
зусиль здатен дестабілізувати величезні фінансові, промислові та
військово-політичні структури, або психологічні проблеми, що виникають у
активних користувачів Інтернет. Тобто, зміни в суспільній свідомості у зв’язку
з кіберсоціалізацією всього нашого життя відбуваються
неухильно, закономірно і прогресивно. Поява значного відсотка людей, що думають
і творять, переживають і люблять в Інтернет призводить до розшарування
суспільства на кіберсоціальних індивідів і решту
інших.
Таким чином, перший
висновок полягає в тому, що тісна, сутнісно-обумовлена інтеграція суспільства і
Інтернет призвела до виникнення умов і розвитку перших ознак та атрибутів нової
форми суспільної свідомості, яку можна назвати кіберсвідомістю.
Індивіди, групи, прошарки суспільства, що належать до цієї групи, безумовно,
відносяться до передової, активної його частини і дотримуються іншої, відмінної
від традиційної, ідеології, етики і естетики. Звідси і стиль життя, що походить
від їх видової екзистенційної відмінності, інакшості та постає в якості системотворчого
чинника в дуальній системі “Суспільство-Інтернет”.
Сутність другого
висновку полягає у визначенні дихотомії між двома частинами дуальної структури.
Не будь її, ми не могли б говорити про діалектичну єдність нашої структури і її
методологічно обґрунтовану життєздатність. Дуальна структура, описана вище, є
незавершеною і неоформленою, на даний момент вона знаходиться у стадії
інтенсивного розвитку і екстенсивного географічного розширення, що дозволяє
стверджувати про процес розгортання в часі і просторі глобального діалектичного
протиріччя. Дане протиріччя має як глибинні, так і поверхневі форми прояву,
досить розглянути всі плюси і мінуси глобалізації взагалі, або трансформацію
особи кібервиду зокрема. Протиріччя існує завдяки
бурхливому генезису віртуальної мережевої реальності,
яка, на відміну від реальної позамережевої дійсності,
є проектованою, легко змінною і керованою багатьма представниками кібервиду. Тобто, протиріччя було закладене в самій природі
кіберсоціальних структур, заснованих на активній дії
на мережеву реальну дійсність, на професійному
об’єктно-орієнтованому програмуванні її наочного поля і
структурно-організованого середовища. Не навчившись творити і створювати на
Землі, нічого при цьому не руйнуючи, людина перемістила свою діяльність у віртуал, де неминучі множинні помилки можна легко і
безболісно виправити без забруднення довкілля та інших глобальних наслідків,
пов’язаних з обтяжуючою матеріальністю. Протиріччя говорить нам про те, що
процес розмежування двох типів реальностей йде повним ходом, зіставлення їх
один одному спостерігається по всіх фронтах, і частенько – не на користь
реальної дійсності. Відчуження віртуально-мережевих
цінностей і видів діяльності від традиційних виражається, об’єктивно, у
формуванні цілого класу, типу людей – вчених, бізнесменів, службовців
корпорацій та інших структур, які проводять в Інтернет значно більше часу, ніж
у позамережевій реальній дійсності.
І нарешті третій
висновок заснований на припущенні, що Інтернет, згідно своєї інформаційно-цифрової
природи, розвиватиметься незалежно від свідомості та волі людей. Це пов’язано з
перманентним процесом автоматизації, роботизації всіх інтернет-процесів,
який безпосередньо направлений на отримання максимального прибутку з інтернет-проектів. Це призведе надалі до відносної, а
можливо і повної самостійності роботів-програм Інтернету, а також – вірусів і
“черв’яків”, які всесвітньо відомий англійський фізик, лауреат Нобелівської
премії С. Хокінг одного дня вже назвав
“самостійною формою життя”. В рамках нашого дослідження подібна тенденція в
розвитку глобальної інформаційної мережі підштовхує до висновку про те, що
описана система рано чи пізно почне домінувати в дуальній структурі “Суспільство-Інтернет”,
особливо, якщо і далі не визнавати її наявності та найактивнішої ролі в
структурі соціального буття. Ми не можемо в даний момент передбачити, які
будуть наслідки даного феномену, проте можна з впевненістю констатувати, що,
зважаючи на відсутність чинника тілесності в мережі, рівень гуманізму і весь
набір людських цінностей в ній значно зменшиться. Тобто автономність мережі як
соціальної та, водночас, поза соціальної інформаційної структури, розвивається
стрімкими темпами і це не може не викликати занепокоєння.
Отже, можна зробити
важливий висновок, що зміст і структура Інтернет-середовища,
на відміну від традиційних підходів, які визначалися використанням даних про
хронологію виникненням операційних можливостей кібернетичних пристроїв і
стихійним внесенням інформаційних ресурсів в пам’ять машин, завдяки
використанню соціально-філософського осмислення набуло нового характеру. У
соціальному аспекті сучасне Інтернет-середовище слід
розглядати як таке, що змістовно та структурно переформатовується
в наступному порядку: відкрита інформація (малоціннісна
змістовно, але приваблива для масового користувача); закрита інформація
(високого рівня цінності та доступна для користувачів з відповідною фаховою
підготовкою чи наявністю фінансових ресурсів); і унікально-специфічна
інформація (відомості якої стосуються дійсних чи можливих глобальних змін у
світі).
Список літератури
1. Девтеров І.В. Віртуальність масового суспільства / І.В. Девтеров // Філософ.
альманах. – 2011. – Вип. 2. (100). – С. 23-32.
2. Кастельс М. Становление общества сетевых структур. Новая
постиндустриальная волна на Западе : Антология / М. Кастельс; [под ред. В.Л.Иноземцева]. – М. : Academia, 1999. – 631 с. – С.
494 – 505.
3. McLuhan, M. The Gutenberg Galaxy : the making of typographic man.
4. Анохин П.К. Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем. Принципы
системной организации функцій / П.К. Анохин. – М. : Наука, 1973.
5. Винер
Н. Кибернетика и общество / Н. Винер. – М.: Наука, 1958. – 200 с .
6. Урсул
А.Д. Информатизация общества: Введение в социальную информатику / А.Д. Урсул. –
М., 1990. – 159 с.
7. Чернавский Д.С. Синергетика и информация (динамическая
теория информации) / Д.С. Чернавский // Серия
"Синергетика: от прошлого к будущему". – 2004. – Изд.2. –
288 с.
8. Власенко
О. Феноменология телесности в киберкультуре / О.
Власенко: http://tfk1.narod.ru/telo.htm
Надійшла до редакції: 06.06.2011
|
И.В. Девтеров. Национальный технический университет Украины «Киевский
политехнический институт» Интернет-среда – социальная реальность ХХІ
века В статье рассматриваются особенности взаимодействия двух
глобальных систем – общества и Интернет, а также предпосылки формирования и
специфика функционирования Интернет-среды. виртуально-сетевая структура, общественное сознание,
киберпространство, дуальная
структура, трафик, Интернет |
I.V. Devterov. The
article analyses the peculiarities of interaction of two global systems –
society and Internet as
well as the preconditions
of forming and specific of functioning net space. virtual-network structure, social consciousness, cyberspace, the dual structure, the traffic, the Internet |