Литвинов В

Литвинов В.А., Міліневський Г.П., Ващенко В.М.

«Академік Вернадський»,

її задачі в розв’язанні екологічних проблем

Останнім часом міжнародне співтовариство приділяє велику увагу антарктичним проблемам, пов'язаним з глобальними змінами клімату, станом планетарної екосистеми, збереженням та використанням глобальних біоресурсів та прісної води, станом озонового шару. Антарктика - загальновизнаний полігон з вивчення цих проблем, про що свідчать численні конвенції та протоколи, до яких приєдналась Україна. Включення української антарктичної станції «Академік Вернадський» до числа базових станцій Глобальної системи спостережень за змінами клімату планети свідчить про визнання світовою спільнотою науково-технічного потенціалу України і накладає на Україну зобов'язання проводити моніторинг гідрометеорологічної ситуації, озонового шару, магнітного поля та іоносфери на належному науковому рівні.

Антарктика є найбільшою географічною областю, що не зазнала великомасштабного антропогенного впливу, тому її унікальність потребує досконалого виконання природоохоронних вимог, що сформульовані у Мадридському Протоколі, який набув чинності з 14 січня 1998 року. Ще Договором про Антарктиду (1959 р.) було передбачено відсутність військових баз та випробувань зброї, свободу наукових досліджень та співробітництво в обміні інформацією про їх результати, проведення детально погоджених заходів щодо охорони антарктичної фауни і флори.

Як і для інших держав - учасниць Договору, а особливо тих, які здійснюють активну діяльність в Антарктиці, приєднання до Протоколу та впровадження його Україною має величезне значення. Екосистема Антарктики вкрай крихка, відрізняється коротким репродуктивним періодом, особливою флорою та фауною, і продовжує залишатися загальним надбанням усього людства.

Забруднення Антарктики звичайно розглядають у двох аспектах:

- глобальне забруднення;

- місцеві локальні забруднення, що виникають внаслідок безпосередньої діяльності людини в Антарктиці.

Відомо, що глобальне антропогенне забруднення вже принесло величезну шкоду шостому континенту. Антарктика, яка відіграє важливу роль у формуванні клімату планети, сама вже відчуває на собі сучасне антропогенне явище так званого парникового ефекту, спроможного призвести до глобального потепління. Так, наприклад, в районі станції «Академік Вернадський» середньорічна температура порівняно з 1947 роком підвищилась трохи більше ніж на два градуси, збільшився вміст одного з парникових газів – вуглекислого, визначені такі елементи промислового походження, як свинець, цинк, мідь, сурма та інші. Відмічено сліди фреонів, що виробляються в північній півкулі. У сніговому покрові та в тканинах багатьох представників фауни і флори Антарктики внаслідок глобального розповсюдження накопичені біоциди, сполуки групи ДДТ та поліхлорбіфеніли. Проте завдяки природоохоронній діяльності вміст шкідливих речовин в екосистемах Антарктики поки що порівняно незначний і їх рівень зменшується в південному напрямку.

Українські вчені, спеціалісти, випробувачі завжди приймали участь у всіх Радянських антарктичних експедиціях, на підприємствах України виготовлялось різноманітне обладнання для антарктичних досліджень. Комплексне та систематичне проведення Україною досліджень в Антарктиці було започатковано з 6 лютого 1996 року після передачі Великою Британією дослідницької станції «Фарадей» Україні на підставі Меморандуму про взаєморозуміння між Українським антарктичним центром та Британською антарктичною службою від 20.07.1995. Україна отримала право володіти цією станцією, вигравши конкурс серед ряду розвинутих країн. На сьогодні тільки 17 держав (серед 187 зареєстрованих в ООН) мають постійно діючі станції в Антарктиці. Як визнання світової масштабності та значення для людства вчення нашого співвітчизника академіка В.І.Вернадського, станцію було перейменовано на його честь.

Станція «Академік Вернадський» (65°15´півд.ш., 64°16´зах.довг.) є геофізичною обсерваторією, розташованою на острові Галіндез архіпелагу Аргентинські острови. Станція обладнана сучасними приладами, що складають метеокомплекс, лабораторію зондування іоносфери, магнітометричну та озонометричну лабораторію, лабораторію досліджень низькочастотного випромінювання, біологічну лабораторію. Крім наукового обладнання станція, що складається з 9-ти будівель та споруд житлового і технічного призначення, вміщує водоопріснювальне обладнання, системи опалювання та енергозабезпечення, систему супутникового зв’язку, медико-санітарний блок. Сезонні наукові роботи на станції та в акваторії виконуються за напрямками: екологія, гляціологія, геологія, гідрологія. Якщо експедиція забезпечується науково-дослідним судном, її наукова програма значно розширюється. В такому разі дослідження проводяться в Атлантичній частині Антарктики за напрямками: океанографія та біоресурси, геологія, геофізика. Споживачами отриманих наукових даних є відомі світові центри даних в Единбурзі, Парижі, Женеві та Торонто, Всесвітня метеорологічна організація, Комітет з гідрометеорології та наукові установи України, міжнародні наукові організації.

Державна програма досліджень в Антарктиці визначає стратегію діяльності нашої країни в Антарктичному регіоні для забезпечення геополітичних потреб присутності України на льодовому континенті. Основною метою програми є використання фізико-географічних особливостей Антарктичного регіону як унікального полігону для проведення комплексних фундаментальних і прикладних наукових досліджень в рамках інтересів народного господарства, міжнародного співробітництва та згідно з міжнародними зобов'язаннями України.

Програма передбачає чотири основні шляхи проведення досліджень:

1) моніторингові неперервні спостереження та оригінальні дослідження безпосередньо на антарктичній станції «Академік Вернадський»;

2) сезонні дослідження в районі станції з розширенням регіону робіт на західну частину Антарктичного півострова;

3) дослідження під час антарктичного рейсу науково-дослідного судна;

4) розробка та впровадження нових технологій в Україні та в Антарктиці.

Головними задачами слід вважати розробку концепції антропогенного впливу на зміну навколишнього середовища, порівняння ступеню цього впливу з впливом від природних процесів, розробку засобів захисту навколишнього середовища від техногенних впливів та випробування на основі досліджень нових технологій виробництва препаратів та харчових добавок з криля, розробку технологій, що забезпечують енергозбереження, проведення екологічного моніторингу та захист довкілля від глобальних техногенних впливів. Важливо при цьому знайти в міжнародному антарктичному співтоваристві власне місце з оригінальними ідеями, проектами та програмами. Однією з таких провідних ідей є концепція дослідження, контролю та захисту Антарктики і всієї планети від електромагнітного забруднення, яке з кожним роком зростає і в деяких діапазонах частот в десятки разів перевищує природний фон. Тому важливо дослідити енергетичний обмін в глобальній системі від поверхні до магнітосфери Землі для прогнозу природних та техногенних збурень. Дослідницькі роботи за цією концепцією є сучасними і добре розвинутими в Україні. Станція «Академік Вернадський» добре обладнана для досліджень електромагнітних процесів в навколишньому середовищі, тому в цій галузі Україна може зайняти чільне місце в світовому науковому співтоваристві.

Не менш важливою задачею екологічних досліджень на станції згідно з Мадридським Протоколом охорони навколишнього середовища до Договору про Антарктику є оцінка впливу діяльності антарктичної станції на навколишнє середовище. Для оцінки такого впливу було запроваджено постійний моніторинг біоекосистеми Аргентинських островів. Ведеться відбір та консервація зразків донних відкладів, мохів і лишаїв з метою вивчення кількісного вмісту нафтопродуктів та токсичних речовин в акваторії навколо станції, визначення ступеню забруднення акваторії побутовими залишками, відбір зразків волосся полярників для виявлення динаміки забруднення людського організму. Заплановано проведення спектрофотометричного аналізу сезонного забруднення води та снігового покрову.

Отже, глобальне зростання екологічних проблем потребує пошуків принципово нових шляхів і напрямків для їх вирішення. Тому творча спадщина В.І.Вернадського – засновника багатьох наукових міждисциплінарних напрямків - є своєрідним орієнтиром у підходах до вивчення оточуючого середовища.